Скільки води повинна пити домашня тварина
Організм здорової тварини на 65 – 75% складається з води. Причому в різних тканинах її концентрація неоднакова. Якщо кров містить до 95% води, то жир до 20%. Саме тому, собаки та коти, схильні до ожиріння, мають тенденцію до зниження загального об’єму води. Концентрація H2O міняється з віком. Так, після 10-річного віку її рівень може падати нижче 40%.
Звісно, що змусити тварину пити воду неможливо. Наш улюбленець сам регулює водний баланс та споживає стільки, скільки необхідно. Крім того, він поглинає воду з повітря та їжі. Абсолютно всі біохімічні реакції в організмі відбуваються в присутності H2O.
При її нестачі:
- уповільнюється робота шлунково-кишкового тракту
- знижується рівень гормонів
- шкіра втрачає еластичність
- порушується покрив шерсті
- клітини слизових оболонок руйнуються і таким чином відкриваються «ворота» інфекції
- синовія суглобів стає занадто в’язкою
- з’являються артрити та артрози
- міжхребцеві диски втрачають свої амортизаційні властивості
- кістки стають більш крихкими
- порушується зір
- знижується фільтраційна здатність нирок та печінки
- утворюється пісок в нирках та жовчному міхурі
- передчасне старіння та дегенеративні зміни у внутрішніх органах
Скільки ж треба води? Здоровий собака потребує води від 60 до 70 мл на 1 кг ваги тіла, кіт – від 30 до 50 мл. Це якщо річ йде про годівлю виключно сухими кормами. Вологі раціони та власновиготовлена їжа вимагають меншого споживання H2O. Але помічено, що навіть за наявності постійного джерела води, наші улюбленці отримують її в недостатній кількості. Існує декілька способів збільшити її споживання:
- Перший, так званий «психосоматичний», оснований на зацікавленості тварини. Ви можете запропонувати джерело H2O у вигляді фонтанчика, струмочка; постійна циркуляція рідини збагачує її киснем та стимулює інтерес. На цьому ж оснований принцип додаткового пиття з відкритого крану. Після активних тривалих прогулянок на природі, має сенс запропонувати пиття води просто на відкритому повітрі (не з озер, річок та калюж, а тільки чисту!).
- Фізичний спосіб полягає у зміні самої води. Будь-яка вода має свій «водний присмак». Запропонуйте тварині декілька видів очищеної води з певним проміжком часу; так ви виявите, яка з них більш смакує вашому гурману.
- Щодо біологічного методу: радимо додавати до раціону собак та котів хрящі, суглоби та шкіру риби, птиці або ссавців. Чому? Тому що ці продукти містять велику кількість глюкозаміногліканів – речовин, що зв’язуються з молекулою води, формують желеподібний матрикс, який підтримує клітини. Особливо уваги заслуговують хрящові фрагменти морської риби. До нутрієнтів із вологоутримуючими здатностями належить звичайний буряк. Бетаїн – компонент буряка, крім потужної гепатопротекторної дії, має властивість зменшувати втрату води через шкіру.
Особливо важливим моментом є якість води. Якщо ви не впевнені в безпеці водопроводної води, слід обирати очищену H2O. Така вода мусить пройти промислові фільтри грубої та тонкої очистки, знезараження ультрафіолетом. В залежності від стану організму улюбленця, ваш ветеринар порадить яку мінералізаію та рН слід обрати. Довіряйте перевіреним виробникам, що працюють за діючими системами якості, дотримуються своєчасної зміни фільтрів, контролю безпеки як самої води, так і ємності.
Підсумовуючи, при дотриманні питного режиму тварини слід звернути увагу на:
- Кількість спожитої води на добу.
- Якість води.
- Фізико-хімічні показники корму та його окремих (вологоутримуючих) компонентів.
- Вік улюбленця (не слід примушувати пити старого пса занадто велику кількість вологи, щоб не спричинити набряки).
- Стать та фізіологічний стан (потреба у воді лактуючої самочки збільшується).
- Активність.
- Наявність / відсутність хвороб (надмірне споживання води при цукровому діабеті).