Коронавірус у котів

Останнім часом інфекційні хвороби котів набули значного поширення. Це також пов’язано із збільшенням покинутих тварин, котів, що пережили стресові ситуації, великим скупченням заражених тварин на одній території. Окрім класичних вірусів, таких як панлейкопенія, герпес, каліцивірус, в популяції котячих циркулюють більш небезпечні хвороби: вірусний лейкоз, імунодефіцит та коронавірус котів. На жаль, щеплення проти останніх не існує в світі. А лікування являє собою надскладний та незавжди ефективний процес.

Здебільшого, дізнавшись про діагноз «коронавірус», власники пухнастика одразу панікують та вважають, що життя улюбленця на цьому закінчується. Але це не так. Високопатогенні штами вірусу викликають інфекційний перитоніт – ситуація складна та небезнадійна. Кишкові коронавіруси викликають легкі або взагалі безпечні для здоров’я кота захворювання.

Отже, коли слід звернутися до лікаря:

Ви помітили, що кіт має епізодичний пронос, часами із кров’ю.
Тваринка постійно має нежить, сльозотечу, виділення з носа від прозорого до гнійного типу. При цьому загальний стан може залишатись нормальним.
Різко підвищується температура, кіт втрачає апетит, стає млявим та неграйливим.
Збільшився об’єм животика, при цьому апетит знижений або в нормі.
З’являється блювота епізодична або постійна натщесерце або після їжі.
Кіт швидко худне, шерсть тьмяніє та місцями випадає.
Тваринка кашляє та чхає від 1 до 10-15 разів за день.
З’явилися нервові явища від легкого посмикування лапки до нервових конвульсій.

Які тварини входять у групу ризику?

Підібрані з вулиці.
Ті, що колись контактували з вуличними котами. І необов’язково 1-2 тижні тому. Буває, що поява перших клінічних ознак спостерігається лише через декілька років після контакту.
Тваринки з розплідників, де не контролюється циркуляція ретровірусних інфекцій.
Пухнастики з притулків, де велике скупчення котів у неналежних санітарних умовах.
Котики, народжені від вірус-уражених матерів.

Різні штами вірусу дуже пов’язані між собою і можуть мутувати навіть під час активної фази захворювання. Тому спрогнозувати стан тваринки буває досить складно. Тому на допомогу приходять діагностичні заходи. Що треба зробити:

Кількісний імуноферментний тест на антиген коронавірусу; при цьому антиген (сам вірус) виявляють в екскрементах тваринки.
Імуноферментний аналіз крові, асцитної рідини котика на наявність IgG.
Загальний аналіз крові – досить часто у заражених тваринок спостерігається лейкоцитоз, зниження показників червоної крові та тромбоцитів.
Біохімічний аналіз крові – найчастіше спочатку підвищуються ферменти підшлункової залози. Насторожувати також повинні підвищенні печінкові проби.
УЗД черевної / грудної порожнини – виявляють характерні для коронавірусної інфекції зміни у печінці, нирках, серці та наявність / відсутність вільної рідини.
Досить часто коронавірус «ходить поруч» з вірусною лейкемією або імунодефіцитом, тому радимо виключити останні.

Доволі часто лікарі виявляють коронавірус у котів випадково при звичайному профілактичному дослідженні. При цьому тварина може відчувати себе цілком нормально. Це свідчить про те, що навіть при наявності вірусу в організмі, розвиток хвороби не спостерігається. Це залежить від імунітету, отриманої «дози», вірулентності агента та навіть від стресу та умов проживання / годівлі котика, наявності супутніх хвороб (наприклад, присутність хламідії або мікоплазми значно погіршує перебіг хвороби). Здатність котів виробляти напружений клітинний імунітет у відповідь на вірусну інфекцію має велике значення по відношенню до наслідків інфекції. Таким чином, коронавірус може викликати широкий спектр захворювань або не викликати їх взагалі. Тому для власника так важливо обрати досвідченого ветеринарного інфекціоніста. Боротьба за життя тваринки буде тривала, лікар мусить періодично моніторити стан пухнастика, визначати титр антитіл, зміни у крові та черевній порожнині. Це спільна праця лікаря та пацієнта.

Якщо раніше при коронавірусі призначалось лише підтримуюче лікування, то наразі досить вдало практикується антиретровірусна терапія. Поштовхом для нових методів лікування тварин дав спалах коронавірусної інфекції у людей. Встановлено, що противірусні препарати-аналоги та похідні ремдесивіру (GS) збільшують виживаємість навіть найскладніших пацієнтів на 40%. Лікування такими засобами досить тривале та недешеве. Тому власнику треба набратись терпіння. Але досвід сучасної ветеринарії показав, що коронавірус котів не є «вироком». Більшість наших улюбленців виживає, якість їх життя значно покращується. Для більш «легких» випадків застосовуються оральні препарати молнупіравіру. Бували навіть випадки, коли після невдалої терапії GS0441524 та / або GC376, 12-тижневе лікування молнупіравіром давало позитивні результати. Кожен пацієнт є індивідуальним, тому лікування підбирається лікарем з урахуванням всіх особливостей організму.

Отже, кіт з «коронавірусом» може жити довго. Навіть якщо встановлений такий діагноз та тваринка почувається нормально, не втрачає вагу, має здорові дихальні шляхи та шлунково-кишковий тракт, не страждає від нервових явищ та уражень очей, радимо хоча б раз на півроку відвідувати вашого лікаря; не нехтувати правилами гігієни та здоровим харчуванням; бажано не заводити інших котів; не пускати таких пацієнтів у розведення, поберегти їх від стресу, переохолодження та тривалих переїздів.